Ще у 1866 році поблизу озера було побудовано перший в Азербайджані резервуар для збереження та випуску нафти. З 1929 року до озера, по каналу Кешля спускали нафто-промислові води. А починаючи з 1970-х почали викидати побутові та промислові води. Згідно оцінок міжнародних експертів озеро було визнане одним з найбільш складно забруднених у світі.
У 2013 році за рішенням президента Азербайджану Ільхама Алієва згідно програми по покращенню екологічного стану дев'яти озер Апшеронського півострова розпочато комплексне відновлення озера Беюк-Шор і прилеглих до нього територій. На першому етапі в 2015 році компанією 'SUEZ' було відновлено 300 га території набережної поблизу Олімпійського стадіону. Наступним етапом стало освоєння 140 га на півночі озера.
Команда 'GA' спільно з нашою студією та колегами з 'BURØ' відвідали місцевість перед початком проектування. З'ясувалось, що ділянка має вигідне географічне положення — всього 11,5 км від аеропорту, 7,5 км до Каспійського моря та 10 км до старої частини міста Баку. Нова ділянка має потенціал для інтеграції в Баку. Озеро знаходиться в межах міста. Поруч знаходяться дві лінії метро, основні дороги та аеропорт. Неподалік розташований новий Олімпійський стадіон, який вже став одним з символів міста. Проте сама місцевість поблизу озера на момент нашого візиту нагадувала пустелю з нафтовими калюжами.
При проектуванні були враховані нові транспортні магістралі, що обмежують ділянку з півночі та заходу. Також була врахована санітарно-захисна зона в 200 метрів від ємностей нафтосховища (це був перший резервуар для збереження та обліку нафти, побудований ще у 1866 році).
Проаналізувавши потенціал ділянки ми зосередились на трьох сценаріях розвитку території. Наша студія очолила розробку парку розваг, 'GA' — R&D кластеру а команда 'BURØ' — житлового району.
На чолі з командою 'GA' займались розробкою сценарію сучасного індустріального парку з кластерами для досліджень, що поєднує офіси, виробничі лабораторії та сельбищні території з повноцінним міським середовищем.
В останні роки Баку успішно розвиває масштабний проект виведення промислових зон, створених у XIX та XX століттях, за межі міста. За половину століття промисловість радикально змінилась — виробництво роботизується, кількість необхідних робітників скорочується, головним критерієм для вибору промислових площ стає логістична зручність. Значно зріс запит на розробку нових видів продукції — тисячі людей місяцями проектують продукти, котрі згодом випускаються роботами в мільйонах копій. Продовжуються й процеси урбанізації — міста у всьому світі продовжують ширитись, людський капітал стає головним ресурсом для створення доданої вартості.
Функціональний склад сучасних індустріальних парків дуже різниться по всьому світу. Зустрічаються як парки де домінує виробнича функція, так і кластери досліджень та розробок (R&D), — мета яких підготовка прототипів нової продукції для подальшого роботизованого виробництва. Пропорція функцій конкретних індустріальних парків залежить від їх доступності до логістичної інфраструктури, ринки збуту, доступ до ресурсів та людського капіталу.
Територія розташована на півночі озера Беюк-Шор між Олімпійським стадіоном та промисловим парком Балахани, що будується. Після відкриття в парку запрацюють екологічно безпечні станції по переробці сміття.
Територія сполучена автодорогою з товарною станцією Кешля. Неподалеку розташовані дві станції метрополітену різних гілок. На півночі території планується прокладання окружної дороги. В той самий час майданчик не має безпосереднього доступу до морського порту та заведених на територію залізничних колій.
Технополіс присвячено дослідженням, розробці та комерціалізації нових продуктів. Кампус поєднує в собі офіси, виробничі лабораторії та сельбищні території з повністю функціональним міським середовищем, громадськими просторами та соціальною інфраструктурою.
Основний принцип зонування території — створення м'яких меж між різними частинами парку. Промисловість розташовано на менш цінних територіях з гарним доступом до магістралей. Найцінніша територія вздовж набережної відводиться для житла. Між промисловою та сельбищною територіями розташовано буфер з офісів, навчальних закладів та дослідницьких лабораторій.
Розвиток території починається з створення офісно-виробничої зони в центрі ділянки та розвитку рекреації на набережній. Це дозволить виявити потенціал старої території. Найціннішу територію на набережній пропонується забудувати згодом, житлом. Це дозволить скоригувати, при необхідності, її функції в ході еволюції та розвитку R&D парку. Можливість вибору функції на більш пізньому етапі дозволить продавати житло у вже сформованому районі по максимальній ціні.
Вулично-дорожня мережа дозволяє розділити та впорядкувати потоки пішоходів, велосипедистів, вантажного та легкового транспорту, а також забезпечити комфортне переміщення, під'їзд, вивантаження та паркування на всій території.
Інші сценарії використання території:
Студія ландшафтної архітектури 'KOTSIUBA'
Максим Коцюба, Марія Андрієнко, Маріанна Криворучко, Тавіфа Пономаренко, Анна Васильєва
Архітектурна студія 'BURØ'
Олена Даниленко, Сергій Ферлей, Антон Герасимович, Ліліт Акопян, Андрій Геленюк, Антон Олійник, Марія Пахомова, Єгор Штефан, Ірина Шептуха, Дар'я Войтенко, Ліна Полянська
Бюро ініціативної архітектури 'GA'
Влодко Зотов, Віктор Герасименко
Незалежний експерт
Дмитро Гурін
Верстка
Дар'я Подольцева
Strategy + design — Other Land
Web development — Perevorot.com