Локація
Сквер Жанни Лябурб знаходиться в самому серці Одеси — між Популярним центром, Тихим центром, Приморською і Пересипом
Сквер Жанни Лябурб знаходиться в самому серці Одеси — між Популярним центром, Тихим центром, Приморською і Пересипом
Одесити так і не домовилися, хто вплинув більше на історію міста. Єдиний фактор, який неможливо заперечувати — природа. Природний ландшафт вплинув на формування міста більше, ніж політична воля історичних персонажів разом узятих.
Історія доводить, що раніше жителі теж не ідентифікували територію скверу як парк. До революції ділянки на схилі належали садибам і будинкам верхнього міста. Чи то Шахський палац, чи палац Потоцьких (сьогодні Одеський Художній Музей) — у всіх були власні ділянки, які відокремлювалися парканами, сходами і росли - нами.
Сьогодні Сквер Лябурб — скоріше хащі, а не повноцінний парк. У ньому цікавий рельєф, проте складно та небезпечно пройти, унікальна флора та фауна, проте все завалено сміттям. Є входи в катакомби, які, на жаль, не використовуються. Та скоро все зміниться...
Парк знаходиться між двох вогнів — Містом та Антимістом, Верхом та Низом, Культурою та Контркультурою. Довгий час міський простір був розколотий, чогось не вистачало для єдиної картини міста. Це “щось” і Парк Жанни Лябурб — втрачений пазл та п’ятий елемент Одеси. Він є не розділовою зоною, а місцем єднання міських практик.
Важливий фактор зонування: наявність рівних рівновіддалених одне від одного плато. Кожне з них ми перетворимо на площу. Чим ближче до центру плато, тим вище щільність активностей. Найбільш тихе і спокійне місце формується посередині між площами, створюючи баланс між різними видами відпочинку.
Якщо дивитися в розрізі, плато розташовані посередині між верхом і низом. Це буде сприяти нормалізації колективних практик.
Забезпеченість району відкритими дитячими та спортивними майданчиками коливається в районі 0,6-1% від норми ДБН. Тому велика кількість доступної дитячої та спортивної інфраструктури на витягнутих плато буде об’єднувати повсякденність верхнього та нижнього міста, утворюючи нові колективні практики, та й просто знайомства. В решті решт, громадський простір — це місце, де всі рівні.
Молодіжний сквер — бунтарський простір екстриму та контркультури. В програмуванні скверу ми не заперечуємо, що парк і далі буде місцем зібрання неформальної молоді — лише впорядковуємо місцеві практики. Тут буде площа, скейт-парк та дерев’яні сходи для сидіння, де молодь почуватиме себе вільно. Під Тещиним мостом — простір для графіті. Один із сценаріїв подієвості — проводити тут міський конкурс на найкраще графіті. Це важлива точка входу. Тому, щоб чітко визначити, де є вхід у парк, розмістимо на початку плато куби з ракушняка в стилістиці популярної гри Minecraft. Так ми поєднаємо сучасність та історичне минуле території, а додамо інноваційності AR технологіями, що будуть “оживляти” куби та зацікавлювати молодь історією Одеси. Оживлені AR також будуть і скульптури котиків у вхідній групі.
Вишневий сад — романтизований простір спокійного відпочинку та чілу. Якщо перше плато — територія бунтарська та контркультурна, то друге є спокійним та більш сімейним. Це відображається і в підібраних матеріалах — дереві, каменю, відсипці, і в активностях.
Це одна з небагатьох рівних ділянок Скверу, тож ми не могли оминути її увагою. На галявині можна відпочивати чи займатися ранковою йогою.Взагалі простір відкритий до подій,починаючи від квартирників до поширеного в Європі формату “тихих вечірок”, де всі танцюють під одну й ту ж музику в навушниках. У затінку Вишневого саду пропонуємо влаштувати коворкінг із вуличними розетками та бібліотекою, проводити літера-турні читання та кінопокази.
При вході на плато користувачів зустрічає дитячий майданчик із нелінійними функціями. Основний елемент — гірки, на яких діти зможуть спуститися на майданчик безпосередньо з бульвару Жванецького. Поряд залишили відкритий грунт, щоби взимку діти каталися там на санках. Від бульвару до вулиці Приморської поряд зводним стоком буде велика бетонна гірка для всіх вікових категорій. Ми б і самі там з радістю прокотилися. Один з варіантів використання підпірної стінки в дитячій зоні — вечірній показ кінофільмів.
Щоби полегшити пішохідну розв’язку зі спуску з бульвару Жванецького, розмістили на Плато дерев’яні настили. Вони будуть додатковим горизонтальним зв’язком та забезпечать комфортніше пересування.
Ще одна з дитячих атракцій — водний майданчик. Ідея виникла завдяки особливості рельєфу. Вода буде стікати зверху вниз по схилах і збиратися в басейнах, де діти зможуть з нею гратися: хлюпатися, перекривати її, просто радіти.
В Плато 3 — останній зоні — знову повертаємося до більш активного відпочинку. Основною тут є спортивна зона, з’єднана з військовим училищем. В підпірній стінці та спортивній території пробиваємо портал, крізь який проходить бігова доріжка та на якому розміщене баскетбольне кільце. Простір відкритий для всіх, тож однією з подій на цій території може бути спортивний клуб для мешканців та тренування для дітей від курсантів училища.
Парк — справжній музей під відкритим небом. Розуміючи це, ми зберегли історичну та культурну цінність та підкреслили її в проектних рішеннях. Ландшафт — один із основних критеріїв планування міста — спостерігаємо у вигляді історичного нашарування. Тут і дореволюційні, і радянські елементи, і входи в катакомби.
На території скверу будуть розташовані інформаційні таблички про історію міста. Вони розповідатимуть про те, з приводу чого містяни не замислюються, навіть якщо щодня див-ляться в google картах на місто зверху-вниз. Таблички розкажуть про те,як ландшафт сформував два центри. Як місто добувало під собою ракушняк в катакомбах, а потім з нього ж зверху будувало будинки. Про контрабандистів, які в катакомбах ховали цінний вантаж. Про купальні на місці Приморської. Про те, як вулиці не було і про те, як вона з’явилась та урбанізовувалася простими людьми. Як відрізнялися погляди нижнього і верхнього міста. Як одеський осередок Революції 1905 року формувався саме знизу. Але ось тільки зробимо ми це навпаки. Таблички з описом історії верху будуть знаходиться знизу, а історія нижнього міста зафіксується на табличках з верхньої сторони. Щоб дізнатися всю історію, містянам потрібно буде повністю пройти весь сквер.
Завдяки ландшафту ми дізнаємося, як ландшафт поступово формував Одесу. Ми підкреслюємо історію. Наприклад, підсвічуємо непомітні раніше стіни з ракушняка і робимо їх важливим елементом простору.
Катакомби не будуть стояти покинутими. Відкриємо входи в грот зі сторони Художнього музею, де в коридорах до Скверу можна розмістити підземну галерею сучасного мистецтва і проводити імерсивні виставки.
Створили горизонтально цілісний парк, точки тяжіння на якому розповсюджені вздовж всієї площі. Підсвічені всі основні шляхи. Для перебування в парку ввечері не обов’язково треба буде мати з собою газові балончики та осягати мистецтво са-мооборони. Парк стає освітленим, а отже безпечнішим. Розмиваємо чіткі межі території, розширяємо Парк до бульвару Жванецького та, забираючи підпірні стінки, спускаємо вниз до вулиці Приморської.
Наше завдання в середньостроковій перспективі — відкрити порт містянам, активувати його. Активізація простору порту (промзони) автоматично активізує простір між ними. Як тільки він активується, сам сквер стане необхідним. Ми хочемо відобразити, що порт — частина міста, а не його кінець. Ним, як мінімум, можна пишатися. Для цього поряд з оглядовими точками в верхній частині Скверу ми встановимо цифрові інформаційні таблички. Вони відображатимуть інфографіку про порт в режимі реального часу: скільки сьогодні вантажу обробив порт, скільки грошей приніс до бюджету, з яких країн припливли судна.
Варто розглядати Приморську як останній фронтир перед портом. Необхідно впорядкувати вуличний профіль. Це сприятиме підвищенню щільності та якості зв’язків, підійме інтерес мешканців до порту. Саме на цій вулиці може формуватися революційна енергія, що здатна буде відкрити та активувати простір порту.
Парк Жанни Лябурб — зелений коридор Одеси, який поєднує 4 кімнати: культурний центр, порт, зелений пояс і район Пересип, а в майбутньому ще й море.
Inside маркетинг — сукупність фізичних та віртуальних артефактів, які здатні просувати Парк Жанни Лябурб як незалежний бренд. Це внутрішні артефакти і тому вони мають фізичний зв’язок із територію.
Ми розробили декілька ідей для різних типів взаємодії з брендом: щось побачити, щось сфотографувати, щось з’їсти тощо.
Для просування бренду, а отже й популярності парку, передбачується безліч активностей та заходів.
Ми не влаштовуваємо нудні офіційні події, і навіть суботники у нас — події не курця, а здорової людини. Ніякої бюрократії — лише фан та мистецтво.
Серед подій в Сквері книжкові читання у Вишневому саду, birdwatching, конкурс графіті біля Тещиного мосту та змагання на найшвидший з’їзд згірки для дітей.
Outside маркетинг — сукупний капітал елементів розвитку бренду, що можуть просувати його. Важливо, що такі елементи просувають парк поза його межами. Тобто користувач отримує інформацію про бренд до безпосереднього контакту з ним.
За допомогою брендування Скверу ми розказуємо історію сучасної Одеси всій Україні і всьому світу, а разом з тим збільшуємо його популярність і серед мешканців, і серед туристів, і серед потенційних інвесторів. Якщо зараз про існування Скверу знають 8 % одеситів, то після реконструкції сквер стане точкою тяжіння контркультури.
Ми розробили фірмовий стиль. На його базі також створили фірмовий мерч (одяг).
У Сквера є супер-сила: спільнота проактивних одеситів. Вони — перші клієнти бренду. Щоб об’єднати їх, робимо значки, панамки, рюкзаки з айдентикою скверу та лімітовані колекції для друзів Скверу.
Парк живе оффлайн і онлайн: на сайті, facebook та Instagram. Його основа — користувацький контент, який знаходимо за хештегом #labourbe та серед публікацій, що відмітили наш профіль.
Окрім профілю, ведемо комунікацію на сайті та робимо колаборації з брендами (Yakaboo, Arthouse traffic, Pin&Joy) та лідерами громадьскої думки, одеськими блогерами, міськими журналами на кшталт The Village та Хмарочос.
•Створення сталої проектної команди.
•Трансформуватися в Комунальне підприємствою.
•Пошук партнерів та інвесторів.•Програмування та посилення практик.
•Візія та місія.
•Методи трансляції.
•Партнерська мережа парку.
•Впровадження в загальний бренд Одеси.
•Забезпечення цілодобового користування парком.
•Залучення користувачів та мешканців міста.
•Визначити ролі балансоутримувачів території.
Cтудія ландшафтної архітектури KOTSIUBA
Максим Коцюба, Марія Андрієнко, Андрій Куніцький, Анна Васильєва, Яна Чепілко, Вероніка Шустер.
Space Odyssey Architects
Євгеній Чернат, Анастасія Варваріна, Ганна Чернат
Олександр Горенюк
Strategy + design — Other Land
Web development — Perevorot.com