Локація
Вулиця Молдовська розташована у Шевченківському районі Києва. Вона починається від вул. Довженка та переривається біля парку Пушкіна. Протяжність в межах кварталу становить приблизно 1 200 метрів.
Вулиця Молдовська розташована у Шевченківському районі Києва. Вона починається від вул. Довженка та переривається біля парку Пушкіна. Протяжність в межах кварталу становить приблизно 1 200 метрів.
Вздовж однієї сторони вул. Молдовської будується ЖК Poetica, з іншої — пролягає парк Пушкіна. Житловий комплекс розміщений у культурно-науковому та рекреаційному контексті. Поруч розміщені Київський зоопарк, навчальні корпуси Богомольця, КНЕУ та КПІ, кіностудія Довженка. Трохи вище — інноваційний парк Unit City.
Ми провели просторове дослідження кварталу, щоб створити концепцію комфортної вулиці та додати громадські функції, яких не вистачає в районі. Зосередилися на ділянці, що розташована у пішохідній доступності від ЖК Poetica — квадраті площею 300 га.
Зона дослідження охоплює територію між станціями метро «Шулявська» та «Політехнічний інститут», продовжується до вул. Дегтярівської, частково заходить на квартали мікрорайону Лук’янівки.
У XVIII столітті, коли межі міста підійшли впритул до Шулявки, тут вирощували фрукти. Місто продовжувало зростати, а сади не приносили значного врожаю і трансформувалися у парк. У 1899 тут з великим розмахом святкували сторіччя від дня народження Пушкіна. Відтоді на його честь зветься парк та одна з центральних вулиць Києва.
У середині ХІХ ст. територія перейшла у власність держави та її почали активно забудовувати. Вздовж Брест-Литовського шосе (проспект Перемоги) з’явились промислові підприємства та Політехнічний інститут. Першими мешканцями району стали робітники і викладачі Політехніки.
У часи індустріалізації у північну частину парку, до якої прилягає вулиця Молдовська, прийшла промисловість. Цілісної системи розвитку не було — почалася хаотична забудова, що клаптик за клаптиком поглинала територію. Кожне підприємство існувало незалежно, тож не було потреби пов’язувати частини кварталу. Вулиця Молдовська виявилася заблокованою та не була втілена в життя.
Установи радянської епохи закрилися або працюють частково, приміщення здають в оренду, а території не пов’язані між собою: закриті ззовні і хаотичні всередині. На перетині Дегтярівської і Зоологічної з’являється офісний кластер. Продовжують розвиватись корпуси медуніверситету та лікарні. Усе це, разом із мешканцями житлових зон та студентами, формує основних користувачів простору.
Квартал стрімко змінюється: будуються нові комплекси та установи, є спроби вдосконалення транспорту і переосмислення території.
На території радянської житлової забудови розміщені дитячі та спортивні майданчики, місця для відпочинку. Двори новобудов закриті для користування, тож простір частково випадає з користування.
Закрита інфраструктура новобудов та територія колишньої промзони блокують доступ до парку по всьому периметру. Із входів доступний лише центральний — з проспекту Перемоги. Парк має потенціал стати об’єднуючою публічною територією для усіх користувачів кварталу.
Згідно з планами забудови, у наступні 5 років характер території зміниться з промислового на житловий. Кількість постійних жителів та офісних працівників стрімко збільшиться, що спричинить додаткове навантаження на територію. Важливо спланувати цілісне використання простору: це прямо вплине на привабливість території та комфорт мешканців житлового району.
Щоб створити умови комфортного користування простором, важливо подивитись на територію комплексно та надати необхідні зв’язки.
Зараз квартал у межах вулиць Олександра Довженка, Дегтярівської, Зоологічної та проспекту Перемоги — це мегаквартал 1200 на 1200 метрів. Його більш чим кілометрова довжина не має внутрішнього сполучення. Через незручні зв’язки знизилася активність всередині кварталу.
Нове будівництво приверне багато постійних і епізодичних користувачів. За характером забудови навколо парку виділяємо основні кластери: культурний, житловий, освітній, медичний.
У кожномі кластері виділяємо головні точки тяжіння. У житловому — це ЖК Poetica та ЖК Creator City, у кільтурному — кіностудія ім. Довженка, у освітньому — університет ім. Богомольця, у медичному — міська клінічна лікарня №4, поліклініка, інститут отоларингології та центр захворювань дихальних шляхів. Впорядковуємо внутрішні зв’язки між ними та формуємо простий доступ всередину кварталу.
Великий квартал пропонуємо розділити на кілька менших за допомогою вираженої сітки пішохідних звʼязків. Створюючи частотну сітку, ми спрощуємо орієнтацію людини в просторі, покращуємо комунікацію з міським середовищем та робимо його більш активним.
Ділянку вул. Молдовської, що межує з урбан-парком, формуємо за принципом спільного простору (shared space). S-образна конфігурація дороги мотивує водіїв знижувати швидкість автомобіля та бути більш обачними. Усе це забезпечує пріоритетність пішохода.
На парк ім. Пушкіна також чекають зміни. Є затверджений план реконструкції парку, розроблений проектом «Київські парки» та ТОВ «Київміськбуд-БМУ №1».
Ми проаналізували проект та помітили його слабкі сторони. Інфраструктура розміщена всередині тихої зони, де вона не потрібна. Амфітеатр, скейтпарк, спортивні та дитячі майданчики розкидані по всій території та непов'язані між собою. Значна частина вулиці Молдовської зайнята парковою, а для вхідної групи відвідено місце збоку. Наявне планування хаотичне та не вирішує проблеми території. Воно не враховує зв'язки поза парком та розвиває парк окремо від кварталу.
Скейт-парк та баскетбольний майданчик створюють шумове забруднення всередині парку. Ми рекомендуємо зберегти тиху природну зону та винести активності ближче до вулиці, створивши урбан-парк на місці буферного простору між вулицею та парком Пушкіна.
У місці, де парк межує з житловою забудовою, формуємо urban park з променадом та простір спільного користування.
Також цей простір має забезпечити вхід до парку Пушкіна: зараз північна сторона парку є тупиковою, але в перспективі вона доповнюватиме зв‘язки у цілому кварталі та стане головним входом у парк.
На території сформували 8 функціональних зон. Розміщення кожної залежить від контексту локації, потоку користувачів та способу використання.
Урбаністична атмосфера та інфраструктура доповнюють природну зону парку. Вхід у парк переносимо до центральної площі променаду.
Променад проходить вздовж житлових комплексів та є частиною вул. Молдавської. І пішохідна частина, і автомобільна дорога звивисті. Це дозволить не пробігати повз, а збавити темп та насолодитися парком: розслабитися, завітати в кафе та відпочити.
Арт-об’єкти допомагають маркувати простір. Вони акцентують вже наявні форми шляху та не є «головними героями» території. У зоні променаду розміщуємо три інтерактивні арт-об’єкти, на яких можна полежати, походити та відпочити.
У першій частині — найпростіший арт-елемент у вигляді припіднятої з однієї сторони прямої лінії, що спрямовує відвідувачів йти далі. Наступні елементи ускладнюються по формі.
Дитячий майданчик на променаді буде мати важливе значення для всього новостворенного району та парку. Він відмежований рельєфом від дороги та складається з 4-х майданчиків та 2-х зон для батьків.
Перший майданчик — для ігор з водою, на другому — пагорби та лазанки. Третій, найбільший та найактивніший, — ігровий комплекс для дітей старшого віку. А ближче до проходу розташували пісочницю до малечі.
Пергола — логічне продовження Експоцентру, що знаходиться в парку. Вона слугуватиме простором для pre- та afterparty під час проведення арт-подій на площі. А на її стінах можна буде робити художні експозиції.
Площа урбан-парку — одночасно і найбільший простір для пішоходів, і вхід до парку Пушкіна, і звʼязок, що поєднує парк з вул. Дегтярівською.
Тут можна розважатися на вечірках, брати участь у арт-фестивалях чи спостерігати за подіями, сидячи на галявині поруч і спілкуючись із друзями.
На всіх площах (і великих, і малих) можна проводити арт-події. Якщо події великі, то можна розширити їх з площі на зелену галявину, де зручно спостерігати за подіями зі сторони та поспілкуватися з друзями у спокійнішій атмосфері. Галявина продовжує площу та доповнює парк, в якому бракує саме такого відкритого простору.
Скейт-парк складається з двох частин. На тій, що призначена для молодших підлітків (приблизно до 10 років) — на мощення нанесений напис «SK8» (зашифроване слово skate), а на більш екстремальному скейт-парку для молоді —«SB» (абревіатура skateboard).
Тут розмістили баскетбольний майданчик. В цьому місці якраз є перепад рельєфу 3м, в який ми інегрували спортивну зону, а на спуску зробили амфітеатр, де можна спостерігати за грою.
Так спорт стає доступним та видимим, а значить мотивує людей, що проходять повз, на спортивний образ життя.
Піднятися вгору до спортивного майданчика можна сходами та пандусом. Третій альтернативний варіант — тауншифтингова стежка, побудована на грі.
Тауншифтинг (англ. town + shifting = пересування містом) — міська атракція, створена у колаборації з Commercial public art.
Замість звичайного підйому та спуску можна пройтися по різних покриттях (дереву, гумі, бетону), погратися з вбудованими в стежку геометричними формами. Гумове поверхня, дерев’яні бруски, антипаркувальні сфери — разом вони складають міський мікромаршрут, що дає унікальний досвід.
Студія ландшафтної архітектури 'KOTSIUBA'
Максим Коцюба, Марія Андрієнко, Світлана Конопльова, Маріанна Криворучко, Інна Добровольська, Андрій Куницький
Strategy + design — Other Land
Web development — Perevorot.com