Чи є зеленбудівські гномики мистецтвом, хто відповідає за встановлення скульптур в місті та наскільки важливий контекст в мистецькому середовищі — про це в конспекті дискусії, що відбулася в М17 між експертами:
Максим Головко — архітектор, Агенти змін
Назар Білик — скульптор
Антон Фрідлянд — креативний директор SAGA Development
Максим Коцюба — ландшафтний архітектор, Студія ландшафтної архітектури Kotsiuba
Наталія Шпитковська — директорка Центру сучасного мистецтва М17
Влад Голдаковский — архітектор Goldakovskiy Group Architects
Модератор: Катерина Рай — кураторка "Реформуючи простір"
Чому скульптура — не ваза з серванту
По всіх містах встановлені скульптури: лебеді з шин, садові гномики — фантазія Зеленбуда та схожих структур не має меж. Щоби розібратися, чи є вони мистецтвом, треба запитатися: а що взагалі таке сучасне мистецтво? Мистецтво — це завжди транслятор цінностей та маркер культури. Проте якщо раніше мистецтво ілюструвало історичні події та особистості, то в 20 ст. скульптури змінилися: тепер вони не дублюють дійсність, а виражають власне мистецтво.
Зараз скульптури є не буквальним тлумаченням, а враженням. Окрім того, що мистецтво є матеріальною цінністю, воно також є контекстом: тим, що в культурних інституціях домовилися називати мистецтвом. З того моменту як Казимир Малевич намалював “Чорний квадрат”, мистецтво перейшло в категорію концептуального, тобто того, про що домовляються.
Гномики та скульптури з шин не спонукають розвитку суспільства, адже вони вирвані з контексту, є лише оздобленням, вазою з серванту. Розміщати скульптури в просторі треба ще в процесі проектування, вони повинні інтегруватися в оточення та вирішувати певні проблеми. Скульптура — це також і те,що навколо неї. Адже в просторі все сприймається цілісно — світло, тінь, пори року.
Скульптор покликаний працювати з простором. Будь-яку скульптуру він потенційно розглядає як частину простору: публічного чи приватної галереї. Тож відповідальність скульптора — це створення зв’язку між скульптурою та контекстом місця.
Чи повинні експерти втручатися в публічний простір
Хто відповідає за мистецтво в публічному просторі? На дискусії погляди розділилися. Виникла дилема: чи йти за бажаннями основної маси людей чи все ж навчати мистецтву?
З одного боку, кожен мешканець відповідає за простір міста та може зайнятися тим, щоби встановити скульптуру у себе в подвір’ї. Тож робити скульптури в місті — не завдання когось, хто знає як правильно і має на це право. Не забудовник, не місто і не урбаністи повинні займатися встановленням скульптур, це повинно бути ініціативою мешканців. А якщо встановлює скульптуру девелопер або муніципалітет, то для початку треба запитати: чи хоче хтось із постійних користувачів простору бачити тут скульптуру? Так зменшиться конфлікт та напруга між “вони” та “ми”.
З іншого боку, не всі в повсякденному житті думають про мистецтво та вирішують, де та яку поставити скульптуру. Це нормально, адже кожний компетентний в своїй сфері. Для того, щоби люди встановлювали скульптури в місті, треба крок за кроком залучати їх до зацікавлення мистецьким процесом, щоби потім мешканці не реагувати на зеленбудівське прикрашання як на мистецтво.
Щоби зробити якісне мистецтво в місті, повинна бути взаємодія між культурними інституціями (тими, хто транслює, що таке сучасне мистецтво) та громади. В іншому випадку буде складно розрізнити, чим відрізняються скульптури Джеффа Кунса (американський митець) від Зеленбудівських. Якщо не привчати людей до якісного мистецтва, то і далі, наприклад, в Національному театрі опери та балета будуть продавати шкарпетки та нижню білизну.
А хто на вашу думку відповідає за мистецтво в публічному просторі?
