Ландшафтна архітекторка студії Kotsiuba Марія Андрієнко відвідала воркшоп у Роттердамі. Вона розповідає, як дощ може допомогти півдню України оговтатися від наслідків підриву ГЕС.
В листопаді в Роттердамі відбувся воркшоп Panorama Ukraine. Working on Water, присвячений водним ресурсам і роботі з наслідками підриву Каховської ГЕС. Архітекторку студії Kotsiuba Марію Андрієнко запросили в якості одного з лідерів команди, що працювала із дощовою водою.
Організаторами події виступили UNUN — організація українських і нідерландських архітекторів, націлена на допомогу архітекторам з України. У воркшопі брали участь молоді архітектори з України, Чилі, Венесуели, Індії, Аргентини, Німеччини, Нідерландів й інших країн. Головною темою була вода: з одного боку, в Україні нещодавно відбулася велика катастрофа — руйнування дамби Каховської ГЕС. З іншого боку, ніхто так не знається на дамбах й менеджменті води як Нідерланди — країни, яка має постійно відвойовувати собі простір у моря.
Марія працювала разом із працівниками студії ландшафтної архітектури Felix, Деборою й Едуардо. Ця студія має великий досвід саме водного менеджменту: у них є проєкти зі зміни напряму річок, а у кожному з проєктів громадських просторів є важливий розділ про управління водою на майданчику.
Воркшоп тривав тиждень: у першій половині дня учасники слухали лекції, а після обіду — працювали над проєктами. З найцікавіших лекцій можна пригадати розповідь про дамби в США — там зараз діє програма їхньої ліквідації, щоб повертати природні джерела в первинне річище. Також виступала проректорка Херсонського університету, яка надала учасникам воркшопу контекст регіону розташування Каховської ГЕС і наслідки її підриву.
ГЕС забезпечувала українців водою для побуту й сільського господарства, електрикою, а також була мостом між правим і лівим берегом. Задачею воркшопу було розробити візії, які допоможуть Україні полегшити наслідки підриву ГЕС, і які можуть бути застосовані в різних містах України. Команда Марії сфокусувалася на дощовій воді: «Ми виходили з того, що ми не знаємо, чи відновлять ГЕС, тож думали, що можна впровадити вже зараз», — розповідає вона.
Покладатися на один ресурс води — в даному випадку водосховище — це ризик. Треба розподіляти ризики й використовувати інші водні ресурси. Дощова вода — один із них. Команда розробила проєкт, якій працює із дощовою водою на рівні районів, міст і регіону.
В кожному районі можна робити збір і використання дощової води: воду збирати з дахів і зберігати в резервуарі у дворі, а потім використовувати через колонку або водогін. Такі резервуари можуть виконувати додаткову функцію: бути вказівником, артоб'єктом чи обладнанням для ігор. Ще один інструмент — створення дощових садів у вигляді дитячих ігрових майданчиків. В суху погоду це заглиблені простори для гри, а в мокру вони перетворюються на резервуари з водою. Навіть якщо цю воду не використовувати, це все одно зменшує навантаження на дощову каналізацію міста.
В місті дощову воду можна збирати різними способами. Окрім дощових садів у парках і біля житла та збору води з дахів, можна також збирати воду з тротуарів. Або навіть воду з доріг: в Нідерландах вже є система, за якої перші краплі дощу змивають бруд з доріг і йдуть в каналізацію, а подальша, вже чиста, дощова вода збирається. Також нідерландці створюють експериментальні парки-губки, де досліджують, які ґрунти й рослини можуть увібрати найбільше води.
На рівні регіону можна працювати із річками. Річки навколо водосховища раніше були більш повноводними, а зараз вода плине швидше й води в них менше. Для затримки й використання води можна робити так звані «кишені» — невеликі штучні водойми біля річок, в які б потрапляла й утримувалася вода. Потім її можна використовувати для сільського господарства й побуту.
Плюси такого підходу в тому, що природа самовідновлюється. І хоча кількість опадів в цьому регіоні не дуже велика — 350 мм на рік в середньому, вона може забезпечити частину технічної та питної води.
Цей воркшоп був першою подією з серії, його метою було сформувати візію. Над подальшими кроками думатиме UNUN. Наприклад, VNG International вже запросили презентувати напрацювання воркшопу в навчальних сесіях для українських громад. Студія Kotsiuba також імплементує менеджмент дощової води в свої проєкти.
