Інна Добровольська — ландшафтний архітектор нашої Студії та студентка CANactions School.
На лекції “Співтворення сільських територій” вона розказала про досвід проведення громадських обговорень команди Чернігів зі своїми ОТГ. Зосередилася на Фурсівській, Кіптівській, Матусівській та Тальнівській громадах.
Що спрацювало?
- Підготовка бланків з питаннями щодо стратегічних цілей дала змогу мешканцям зосередитися на конкретних локаціях, проблемах та пропозиціях і зрозуміти, що треба писати.
З людьми краще працювати в маленьких групах. Наприклад, в Фурсівській та Матусівській громадах було розділення на 2 групи за селами. Це дало можливість кожну думку наносити на карту.
- Були моменти, коли люди соромилися щось казати. Тоді я могла взяти людину за руку, підвести до карти і сказати: давайте писати разом. Так люди почували себе розкутіше і писали на карті багато побажань, кидали ідеї в спеціальні бокси.
- Добре спрацювали візуалізації. Наприклад, в Тальнівської громади є палац — символ міста Тальнe. Я показала: як би було, якщо замість паркану навколо палацу був громадський простір. Це викликало реакцію: комусь це сподобалося, когось надихнуло, а хтось казав, навіщо тут столики.
Що не спрацювало?
В Кіптівській ОТГ голова громади не давав висловитися присутнім та казав: “Як це так, ми вже все прийняли, просто слухай стратегію!”, тому обговорення не були активними. Вирішенням стало громадське обговорення для дітей у сільській школі.
- Перед громадськими обговореннями ми просили повісити матеріали, щоб люди, проходячи повз, могли ознайомитися з ними. Проте це сприйняли занадто буквально і повісили їх у закритому приміщенні. В результаті перед обговореннями мешканці не були знайомі з матеріалами.
- У мене було 6 населених пунктів, але серед них були представники лише з міста Тального. Представники сіл не прийшли, оскільки інформування було лише в межах міста. Це вплинуло на фідбек.
Корінь невдач в тому, що громада не зовсім зрозуміла ціль та механізми громадських обговорень. Учасники програми вперше зіштовхуються з такими зустрічами. Якщо б ми більше комунікували і питали, чи все зрозуміло, чи розумієте, чому так, то мали би інший результат.
