Ландшафтна архітектура як зв’язок між містом та мешканцями
До того як переходити до глобальних питань, варто розібратися: що таке ландшафтна архітектура і яку роль виконує ландшафтний архітектор в розвитку міста.
Спробуйте вгадати правильну відповідь:
В Україні саме “ландшафтний архітектор” — відсутня позиція в класифікаторі професій. Чи потрібні взагалі ландшафтні архітектори? Ми навіть знімали відео, де питали у перехожих: чи знаєте ви яка роль ландшафтного архітектора? Там було і про “садити газони”, і про “архітєктірувати ландшафти”, і “вирощувати дерева”.
Розвиток ландшафтної архітектури в світі
Раніше ландшафт був природній, а зараз – це те, що для зручності свого існування створила людина, наприклад вулиці, різноманітні місця для відпочинку.
Історично перші ландшафтні архітектори були садівниками. Ще у часи монархів, вони працювали над створенням парків і садів для королівських родин. Вже тоді людина почала брати природу під контроль заради облаштування території під свої потреби.
У ході індустріалізації, яка спричинила активний розвиток міст, люди поступово помічали, що місту так чи інакше не вистачає природи. Потужний розвиток і територіальне збільшення міст вимагали роботи з простором, вирішення проблем, які виникали.
Вже приблизно у 1960-х роках вже було зрозуміло та очевидно, що міста розвинулись, але в них не так вже й комфортно. Це викликало переосмислення роботи з міським простором. У цьому контексті більш чітко виокремилося поняття не садівника, а саме ландшафтного архітектора.
Розвиток ландшафтної архітектури в Україні
В Україні свій контекст розвитку архітектури і простору. За радянських часів влада повністю забрала у людей право на місто, адже всі рішення про те, якими повинні бути міста приймалися нею, архітекторам простору лишалось тільки її обслуговувати. В ті часи працювало багато проектних інститутів, саме там за владними вказівками створювалися величезні проекти мікрорайонів, розв’язок, парків.
Люди за цей час втратили зв’язок з містом, не звикли до того, що вони можуть впливати на те, що у ньому відбувається. Через скасування приватної власності відбулась побудова безвладного суспільства.
Це той контекст, з яким нам дотепер доводиться стикатися постійно. Проблема ландшафтної архітектури в Україні на сьогодні — відсутність зрозумілих інструментів розвитку міста. Так, старі інструменти та механізми не працюють, а нові ще на стадії формування.
Після здобуття незалежності України це перейшло у співпрацю державних інституцій та бізнесу. А містянам, для яких все це створюється, місця у цьому процесі так і не з'явилося.
Стало зрозуміло, що рухатися за цим самим алгоритмом далі не можна, бо це вже не працює. Сучасні реалії вимагають нового підходу.
Приклад тому — реконструкція Поштової площі 2012 року. Проект хороший тим, що пішохідна зона об’єднується над розв’язкою. У той же час безліч проблем створює торговельний центр, що передбачений проектом. У ньому є відповідні інвестиції від бізнесу, але не врахована думка людей щодо створення тут музею.
Тобто влада і бізнес домовилися, а містян до обговорення не залучили. Саме тому проект наразі заморожений. Закритий один вихід з метро, ТРЦ не працює, музей не збудований. Це мінус для міста, для його мешканців, для репутації муніципалітету і для інвестора.
Зараз люди починають включатися у життя міста, але найчастіше тоді, коли вже масштаби проблеми величезні.
Значного резонансу набув випадок, який стався у Запоріжжі влітку минулого року. Тоді забудовник повністю вирубав сквер Яланського, близько 500 дерев, бо збирався побудувати ТРЦ на цьому місці. Жителі міста почали протестувати, звертатися до влади та всіма силами домагатися заборони будівництва. Ця ситуація відображає, чому не можна сліпо покладатися на владу та ігнорувати місто, де ти живеш.
Створення нового механізму, що враховує інтереси всіх стейкхолдерів та орієнтований на користувачів.
Перший крок до налагодження нової системи співпраці — долучати мешканців, у ті процеси, які відбуваються в місті. А зробити це не так вже й просто, адже з радянських часів залишилася тотальна недовіра: «Навіщо витрачати сили і час, якщо врешті все вирішать без мене». Коли люди відчуватимуть приналежність до міста, зацікавленість ним, буде формуватися запит на якісний публічний простір. Тому важливо повністю переглянути цей процес та підпорядкувати його інтересам мешканців.
Нова Контрактова — перший приклад того, як у Києві абсолютно новим способом почали змінювати міський простір: через практику воркшопу у 2012 році, конкурсу у 2015 році, який виграв колектив архітекторів «Київська вітальня». Зараз Сквер №3 на площі повністю очистили від торгових кіосків і так відновили втрачений громадський простір. Це стало першим помітним кроком реконструкції цього простору.
Реформа децентралізації влади та посилення місцевого самоврядування
Реформа децентралізації — важливий крок, який дозволив містам задатися питанням: а якими ресурсами володіє місто? Яка його ідентичність і вектор розвитку?
Без загального розуміння, як має розвиватися місто, дуже важко реалізовувати великі значущі проекти. Концепція інтегрованого розвитку дає змогу відповісти на ці питання.
Завдяки урядовим організаціям Німеччини і Швейцарії, були розроблені концепції інтегрованого розвитку для Вінниці, Полтави, Одеси, Житомира, Чернівців, Львова, частково для Києва.
Так запустився процес створення стратегій інтегрованого розвитку міст. Це європейська концепція, що пов’язує спеціалістів з різних галузей: економіки, культури, транспорту, архітектури тощо задля того, щоби просканувати місто і визначити шлях розвитку спільно з мешканцями. Завдяки цьому створюється здорова конкуренція між містами.
Цього року ми теж долучалися до створення проектів в контексті інтегрованого розвитку міст — це проект створення Майдану Соборний в Житомирі, громадський простір біля Полтавської ОДА та Площа Перемоги у Вінниці.
Всі ці проекти створювалися за участі мешканців міста. Стратегія визначає глобальне завдання, а потім у співпраці з містянами воно конкретизується, набуває саме того вигляду, у якому буде реалізовуватися. Завдання ландшафтного архітектора — зрозуміти, яким чином задовольнити потреби всіх зацікавлених сторін: і містян, і муніципалітету, і бізнесу, — щоб сформувати ідею якісної зміни міського середовища
Коли містяни беруть участь у розвитку міста, відчувають, що їхня думка важлива і на їхні потреби реагують, зв’язок між містом і мешканцями посилюється в рази. Для України це дуже актуально з огляду на кількість людей, які виїжджають за кордон. Тому що їх тут нічого не тримає, немає соціальних зв’язків, немає прив’язаності до міста.
Якісний громадський простір робить радянське — минулим
Працюючи з цими об'єктами, ми помітили, що люди соромляться радянського минулого і думають, що краще в нових проектах його прикрити чимось, прибрати з поля зору. Так відбувається, бо радянське досі є не спадком, а нашим сьогоденням.
Сучасний громадський простір робить радянське — минулим. Створюючи громадський простір в містах, які здебільшого будувалися за радянських часів, проектувальник повинен розуміти: радянські будівлі — це зріз історії та хороший інструмент для переосмислення минулого.
Формування запиту
Житлові та комерційні проекти є важливим кроком до створення відчуття приналежності до міста. Коли біля дому чи офісу є хороший простір, то починаєш звертати увагу і на шлях додому, і на місто в цілому. Як результат — формується запит на якісний публічний простір.
Замість підсумків
Від більшості європейських країн ми вже відстали у розвитку на 60 років. Вони весь цей час розробляють стратегії розвитку міст, вдосконалюють їх. Німеччина, наприклад, провела децентралізацію 40 років тому. Чи можемо ми у такому разі дати щось світові у цій сфері? Так, адже у нас зовсім інший контекст розвитку, у нас є свій унікальний досвід і ми можемо пропонувати цей досвід світові.
Наша студія зараз співпрацює із зарубіжними архітекторами. Вони звертаються до нас, бо їм уже не цікаво займатися тими проблемами, які виникають в їхніх містах, їм цікаві нові виклики, нові унікальні механізми вирішення, які зараз формуються у нас.
Ландшафтна архітектура — це не про рослини, оформлення чи декорації. Це потужний інструмент формування фундаменту стратегічного розвитку міста. Європейські приклади розвитку якісного громадського простору показують, що це впливає і на розвиток соціальних зв’язків, і на економічне зростання міста, і на якість життя загалом. Тобто місто від цього отримує набагато більше, ніж просто оформлення простору.
Місто — це відображення суспільства без прикрас, це і є ми.
