Раніше громадські простори створювалися за вертикальною структурою, коли великі інститути без урахування думки мешканців вирішували, як функціонувати місту. В цьому процесі не було Людини. Після Майдану не рахуватися з думкою мешканців стало неможливо. Розуміючи це, прогресивні міста створили структури, що працюють за новими механізмами — Інститути просторового розвитку.
28 жовтня в Просторі ландшафтної архітектури поговорили з Олександром Шутюком та Станіславом Дьоміним про те, як створити ефективну міську структуру.
- Олександр Шутюк — проектант громадських просторів, урбаніст. 5 років працював у Львівській міській раді, а також в ЛКП "Інститут Просторового Розвитку".
- Станіслав Дьомін — архітектор, урбаніст, що протягом року очілював КП «Київміськрозвиток».
Трансляцію лекції можна подивитися за посиланням (особливо потішаться фанати Сімпсонів), а зараз зібрали для вас ключові тези лекторів. Конспектуйте, зберігайте та діліться з тими, кому це буде корисно.
Олександр Шутюк: Як вимірювати ефективність комунального підприємства? Якщо ми говоримо про швидкість та кількість, то це одна ефективність, якщо створюємо зручне безпечне місто в довгостроковій перспективі, то інша. Поки на керівних позиціях міста не буде людей, які розділяють ці цінності, не важливо комунальне підприємство чи приватне. головне, куди ми хочемо потрапити.
У Львові є такий термін “міцний господарник”. Коли немає індикаторів якісного середовища, з’являється людина “от-він-знає-як-треба”. Для того, щоби не залежати від того, чи буде керівником Іван Петрович або Петро Іванович та забезпечити сталість.
Станіслав Дьомін: Бомба закладена в понятті “комплексний благоустрій”. В 22 статті процес перетворюється на об’єкт та додаються два слова: будівництво та реконструкція. Оскільки в законі про благоустрій формулювання “будівництва” не визначено, то нас викидує в закон про регулювання містобудівної діяльності і ми більше не знаходимося в створі закону про благоустрій населених пунктів. Що це означає на практиці?
Наприклад, ви хочете поставити лавочку в центрі міста, десь на території Софії Київської. Будь-яка пам’ятка належить до категорії СС3. Тож, аби поставити лавочку, ви повинні пройти весь комплекс проектних робіт та експертизу, отримати підтвердження в міністерстві та усіх профільних департаментах. Так, процес, який повинен бути в місті дуже швидким, перетворюється на суцільне пекло на роки.
Станіслав Дьомін: В адміністрації все відбувається дуже стихійно. Замість того, щоб впроваджувати більш ефективні процеси адміністрація наймає все більше людей з низькою зарплатнею. По закінченні роботи у «Киівміськрозвитку» я зробив спробу провести роботу над помилками, надати пропозиціі щодо вдосконалення Закону про благоустрій населених пунктів та пов’язаних з ним нормативно-правових актів. Ми хочемо запровадити спрощену процедуру для благоустрою міського простору та розділити два процеси, урегульовані цим Законом:
інженерна підготовка території
благоустрій міського простору.
Ми хочемо ввести поняття “архетип” — модульну систему, що може застосовуватися приблизно на 70 відсотках міських територій. За моїми підрахунками, в Києві та Київській області близько 6 тис. га зон загального користування потребують негайного оновлення. Для того, щоби швидко змінити вигляд міста, нам треба переходити до уніфікованої системи. Ця модульна система приймається міською радою для певної території, а на рівні детального плану територій привласнюється ряд архетипів-характеристик. Тоді можна розраховувати кількість архетипів-елементів на рік, що допомагає ринку, будівельному сектору, експлуатаційному та проектувальному сектору прогнозувати своє завантаження, планувати та розвиватись.
Першочергово ми піднімаємося на рівень планування, де повинна бути прийнята загальна індикатори, що добре а що погано. Потім має бути проведений загальний аналіз середовища та його розклад на морфологічні архетипи. Виходячи з цього можуть бути заплановані 7-10 архетипів.
Олександр Шутюк: Мешканців єднає бажання, щоби все відбувалося не біля їхнього будинку. “Так, нам потрібен сміттєпереробний завод, але в іншому місті. Реконструкція вулиці також потрібна, але не у нас”. Not in my backyard. Отже, коли ти працюєш з містом, то в очах мешканців стаєш під підозрою.
Станіслав Дьомін: За рік управління комунальним підприємством я взагалі не зрозумів, навіщо вони місту потрібні. Комунальні підприємства — симптом нездорової економіки. На ринку є багато професіональних компаній, які формують конкуренцію та зацікавлені зробити проект швидко та якісно, а не тягнути його якомога довше.
Олександр Шутюк: Розвиток міста — це балансування різних точок зору. В кожного є свої цінності і своє бачення, і якесь одне не повинно домінувати та влаштовувати диктатуру. Не повинно бути радикалізму, коли збереження пам’яті не лишає місця для майбутнього. Історія має не протиставлятися, а пристосовуватися до сучасності.
