В чому полягає проект зеленого даху від SLA?
31 серпня 2017 року в університетському містечку Університету Копенгагену, район Ньорребро, з'явилася вежа Mærsk та природний парк SUND. Проектуванням 75-метрової 15-ти поверхової вежі здійснювало данське бюро CF Møller Architects, субпідрядниками та розробниками технологічних рішень були Ramboll, а за ландшафтну частину відповідали SLA. Ландшафтна компанія розробила величезний зелений дах площею 5000 м2 і втретє за 4 роки виграла нагороду за найкращий зелений дах у Північному регіоні.
Крізь парк заввишки навколишніх будівель проходить найдовша в Копенгагені навісна дорога (336 м), з якої є виходи на різні рівні зеленого даху. Територія вільна для відвідування будь-ким цілодобово, є багато місць для відпочинку та навчання на свіжому повітрі. Тож парк завжди наповнений студентами, дослідниками та містянами.
“Якщо у вас є бажання, то можна пройти над парком по новому зигзагоподібному мосту-пандусу, — говорить Мортен Лейхт Джеппсен - головний ландшафтний архітектор проекту. — Ви також можете обрати доріжку з гравієм внизу, яка насправді є велодоріжкою, або можете пройти крізь головний вхід вежі Mærsk з іншого боку. Для людей повинно бути достатньо місця для пересування і перебування в парку”.
Натхнення дикою природою історичної місцевості.
Дика природа, naturgarden — законодавиця сучасної ландшафтної архітектури нової хвилі. При проектуванні зеленого даху медичного кампусу SLA також орієнтувалася на історичний ландшафт місцевості та якомога більшу природність.
«До 1840 року біля пасовища у Санкт-Ханса Торв в Фелледпаркен паслися корови і потім їх доїли в Санкт-Ханс-Торв. Ми використовували ті ж самі види рослин, які ви могли б знайти на пасовищах. Це щось на зразок лугів, які вижили серед пасовища корів », — в одному з інтерв'ю каже вищезгаданий Мортен Лейхт Джеппсен.
“Це хороший приклад того, що ви побачите, якщо почнете використовувати землю в сільськогосподарській країні. У перші пару років в основному будуть мак, волошка і кукіль посівної, які є типовими видами бур'янів. Пізніше злаки займатимуть більше місця”, — пояснює ландшафтний архітектор.
Споконвічно данські види рослин змішуються з екзотичними видами з віддалених земель: хмелем з Кавказу, південним буком з Чилі, болотними кипарисами і з США і тюльпановими деревами з Китаю.
“Це і данина поваги багатокультурності Nørrebro і дуже різноманітному складу міжнародних дослідників і студентів”, — каже Джеппсен, — “до того ж це більш цілісний підхід до майбутньої зміни клімату - висадка дерев, які стійкі до холоду і посухи”.
Врахувати все: які проблеми спіткали озеленення парку?
Проблеми почалися ще в процесі реалізації проекту. Майже рік частина рослин знаходилася на будівельному майданчику в гравії, вони не одразу ж були висаджені на постійне місце. В результаті, південний бук пожовтів.
Хоч за дикими багатолітниками не потрібно багато догляду, проте особливо в літній період уваги потребують навіть невибагливі рослини.
Цього літа аномальна жара охопила всю Європу. Не оминули високі температури й Копенгаген. Вчені стверджують, що це є наслідком глобального потепління. Рівень СО2 зараз найвищий за 650000 років.
UK Climate Impacts Programme передвіщає, що в наступні роки на нас чекають:
гаряче сухе літо
теплі вологі зими
збільшення частоти деяких екстремальних погодних явищ
підвищення рівня моря
“Можна стверджувати, що глобальна зміна клімату (в конкретному випадку на прикладі Копенгагена) збільшило ймовірність аномальної спеки вдесятеро”, — каже Фридеріке Отто, метеоролог з Інституту змін клімату в Оксфордському університеті.
Перед ландшафтними архітекторами постала задача не з легких — адаптувати озеленення до змін клімату.
Територія біля вежі Maersk, розроблена SLA виявилися не пристосованим до такої аномальної спеки. Колись зелені розлогі луки перетворилися на пожовклі сухі площі.
Як пристосувати ландшафт до природних умов?
Кожний сучасний ландшафтний архітектор повинен знати про методи стійкого ландшафтного проектування, незалежно від клімату, в якому він працює.
Що може допомогти:
- Правильна рослина повинна рости в правильному місці. Пріоритет краще надавати місцевим рослинам, адже вони найбільше пристосовані до території.
- Хорошим рішенням також буде використання води — ставки тощо — як основи створення середовища.
- Метод Міявакі — принцип лісонадження, названий на честь Доктора Акіра Міявакі, передбачає посадку великої кількості дерев дуже близько одне до одного. Це творюючи інтенсивну конкуренцію, внаслідок чого дерева ростуть у багато разів швидше, ніж звичайно. В густому лісі температуру становитиме від 5 до 10 градусів нижче температури навколишнього середовища.
- Насадження чагарників. Окрім естетичної привабливості, кущі чагарників знижують температуру навколишнього середовища (чим вище кущ, тим краще), дозволяють дощовій воді пронизувати грунт і допомагають запобігти його ерозії.
- І, нарешті, рослинам треба забезпечити належний полив. У випадку з зеленим дахом Університету, полив контролювався працівниками університету, а не кваліфікованими спеціалістами.
